«СТОРІНКИ ІСТОРІЇ. ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ»: ТРИВАЛИЙ ШЛЯХ ДО ВИЗНАННЯ
У величезному масиві різноманітної за типологічними рисами вітчизняної періодики гідне місце посідає наукова, зокрема вузівська, періодика як важливий елемент науково-педагогічної комунікації й ефективний засіб інтеграції освітян-науковців у світовий науковий простір. Журнали та наукові збірники навчальних закладів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України суттєво різняться між собою за тематичною спрямованістю та читацькою аудиторією, обсягами, періодичністю і рівнем застосування новітніх технологій. Є видання зовсім нові, щойно засновані, а є й ті, що були започатковані ще за радянських часів і пройшли тривалий шлях розвитку, перш ніж здобути високий рейтинг серед науковців. Саме до них належить створений понад 20 років тому в Київському політехнічному інституті збірник наукових праць «Сторінки історії».
Наприкінці 1980-х рр. країна переживала кардинальні перетворення, пов’язані з проголошенням політики перебудови і гласності. Набувала сили свобода слова, в інтелектуальному середовищі активізувався вільний обмін думок, тривали палкі дискусії на суспільно значущі теми. Всі ці процеси не пройшли осторонь кафедр гуманітарного спрямування Київського політехнічного, серед них — і кафедри історії КПРС, якою керував професор Борис Павлович Ковальський. Маючи чималий кадровий потенціал, широкі наукові зв’язки, зокрема й міжнародні, кафедра брала активну участь у численних семінарах, симпозіумах, «круглих столах» і конференціях, у ході яких обговорювалися актуальні проблеми соціально-економічного і політичного розвитку країни, й виступала організатором таких заходів. Бажання донести свої думки до широкої аудиторії і стало головною мотивацією створення збірника «Сторінки політичної історії», перший випуск якого побачив світ наприкінці 1989 р.
Серед авторів першого числа «Сторінок» були українські науковці, а також їхні польські колеги, представники Вроцлавського технологічного університету (Вроцлавської політехніки) — давнього партнера Київського політехнічного інституту. Опубліковані в першому збірнику російською, польською та українською мовами матеріали було представлено на наукових форумах, що відбулися протягом 1987—1989 рр. Друге число збірника, що з’явилося в середині 1990 р., також мало українсько-польський авторський склад і містило виступи освітян-науковців на наукових конференціях та методологічних семінарах.
За зізнанням професора Н. Ф. Гнатюк, у той час організатори і не мріяли про те, аби видання стало періодичним. Це було зрозуміло, адже, попри успіхи в суспільному житті країни, економічна ситуація, зокрема в поліграфічній сфері, ставала з року в рік усе більш скрутною. Дефіцит і дорожнеча паперу, відсутність поліграфічних можливостей, брак елементарного канцелярського приладдя, необхідного для підготовки збірника — все це об’єктивно робило сумнівною перспективу видання «Сторінок». Однак безперечний успіх перших випусків збірника і бажання закріпити його — передусім через усвідомлення того, як важливо оприлюднювати результати пошуків вузівських науковців, підштовхували організаторів до подолання всіх перешкод і врешті зумовили перетворення збірника на солідне періодичне наукове видання.
Попервах після заснування збірник виходив лише раз на рік (1989, 1990) і навіть один раз на два роки (1992). Надалі видання стало виходити регулярно, двічі на рік. Винятком були 1995, 1996 і 2007 рр., коли було видано по одному випуску збірника, а також і 2001 р., коли через матеріальну скруту видання взагалі не виходило.
Реорганізації, що розпочалися в освітньому просторі України після проголошення її державної незалежності, позитивно позначилися на роботі вищих навчальних закладів. Після певних зволікань і утруднень Кафедру історії КПРС було перетворено на кафедру історії. Почалося впровадження в навчальний процес нових історичних дисциплін – насамперед історії України, розробка яких потребувала від професорсько-викладацького складу чималих зусиль. За цих обставин науковий збірник кафедри почав відігравати важливу роль у контексті апробації тих чи інших навчальних матеріалів – робочих програм, методик викладання, історичних сюжетів, які могли стати важливим елементом змістового наповнення програм з нових навчальних дисциплін. Усе це призвело до певних змін структури та змісту видання, більшість публікацій якого тепер становили не виступи на конференціях, а спеціально підготовлені до друку наукові статті. Оновилася й назва видання: починаючи з п’ятого випуску, збірник став називатися «Сторінки історії». «Передбачалося, що в збірнику будуть друкуватися наукові доробки не тільки з політичної історії, а й загальної історії СРСР, України, краєзнавства, історії інших держав і народів. Малося на увазі, що наші публікації даватимуть право виходу на захист дисертацій», — згадував пізніше професор Б. П. Ковальський.
Перші три випуски «Сторінок політичної історії» мали доволі скромне поліграфічне оформлення. Папір, якість друку, обкладинка — всі ці елементи потребували суттєвого покращення. Незначними були обсяги й наклади видання. Скажімо, перший випуск (1989) вийшов накладом 25 примірників і обсягом дещо більше, ніж 5 друкованих аркушів. Другий випуск «Збірника» (1990) вже мав наклад 50 примірників, обсяг його збільшився до 6,7 друкованих аркушів. Одначе наклад та обсяг третього збірника (1992) знову зменшилися й становили, відповідно, 30 примірників і 5 друкованих аркушів. Четвертий випуск «Сторінок» (1993) з’явився з новою обкладинкою, виразним елементом якої стали символи козацької доби. Одначе як обсяг, так і наклад цього і наступних випусків видання залишилися незначними.
Така ситуація була пов’язана з матеріальною скрутою. В перші роки видання «трималося на плаву» лише завдяки ентузіазмові його організаторів — насамперед професора Н. Ф. Гнатюк, яка взяла на себе роль відповідальної за його випуск. Комплектування портфелю видання, наукове редагування статей, їх коректуру виконувала сама кафедра історії. Комп’ютерний набір забезпечували небайдужі до видання студенти, а з літературним редагуванням, як правило, допомагали викладачі факультету лінгвістики.
Неймовірні ускладнення доводилося долати, аби забезпечити випуск видання, адже навіть у межах самого Політехнічного інституту важливість виходу «Сторінок» окремі представники адміністрації не усвідомлювали. «Тому були і сльози, — згадувала Н. Ф. Гнатюк, — але були і хороші люди, які нам допомагали».
Безперечно, вихід «Збірника» був би неможливим без благодійної підтримки. Її спочатку забезпечували рідні та близькі працівників кафедри, пізніше — колеги зі споріднених вузів, а також і адміністрація Київського політехнічного. Перші шість номерів «Сторінок» було надруковано на ротапринті тресту «Оргдорстрой» та на підприємстві «Укрдортехнологія» завдяки старанням родини доцента кафедри О. С. Білявської. За спогадами професора Н. Ф. Гнатюк, працівники друкарні охоче бралися за роботу, прагнучи допомогти вузівським науковцям та сподіваючись отримати в подарунок випуски, змістове наповнення яких оцінювали як надзвичайно цікаве. Фінансову підтримку двох частин шостого випуску збірника (1994) забезпечило науково-виробниче підприємство «Монокон», сьомого (1995) — працівники Старокиївського відділення Ощадного банку України, п’ятнадцятого випуску (2000), що друкував збірники тез наукових виступів студентів та аспірантів п’ятої міжнародної студентської науково-практичної конференції, — ректор Європейського університету І. І. Тимошенко. Спонсорські внески на підтримку видання робили представники Асоціації істориків вищої школи України, Київського міжнародного університету (ректор Х. В. Хачатурян) та ін.
Однак стабільним випуск «Сторінок історії» став лише після того, як його підтримку взяв на себе сам Київський політехнічний інститут. Уперше виданий на поліграфічній базі КПІ збірник (випуск 13, 1999) принципово різнився від своїх попередників якістю поліграфічного оформлення. Високоякісні папір і друк на ризографі, доволі виграшна обкладинка — виконаний у кольорі колаж із зображенням мальовничих краєвидів столиці, що символізує минуле та сьогодення України, забезпечили сучасний вигляд наукового періодичного видання.
Поволі стабілізувалася ситуація з обсягом та накладами «Сторінок історії». Нині, як правило, збірник видається в обсязі 15—16 друкованих аркушів, накладом до 100 примірників. Цієї кількості вповні вистачає для того, аби представити видання у провідних бібліотеках України. Ширша присутність збірника в публічному науковому просторі забезпечується завдяки розміщенню його випусків на сайті кафедри історії.
Спочатку випуски «Сторінок історії» рекомендувала до друку кафедра історії, з чотирнадцятого числа (2000) — Вчена рада Факультету соціології, з двадцять восьмого номера (2009) — Вчена Рада НТУУ «КПІ». 12 лютого 2002 р. збірник наукових праць отримав свідоцтво про Державну реєстрацію періодичного видання (Свідоцтво КВ № 5860), а трьома роками пізніше, 12 травня 2005 р., Вища атестаційна комісія України внесла його до переліку фахових видань. Усе це, безперечно, свідчило про те, що періодичне видання визнала наукова спільнота.
З року в рік зміцнювався склад редакційної колегії «Сторінок історії». Перші чотири випуски збірника не мали редколегії, обмежуючись наявністю відповідального за випуск (професор Н. Ф. Гнатюк). З п’ятого числа (1993) виходом збірників почала опікуватися редколегія. Відповідальним редактором «Сторінок» залишилась професор Н. Ф. Гнатюк, її заступником став доцент В. І. Улянич, виконання обов’язків секретаря взяла на себе викладач кафедри Л. Р. Ігнатова. До складу редколегії збірника також увійшли широко відомі науковці — професори Б. П. Ковальський, Г. І. Гончарук, С. М. Клапчук, О. В. Лихолат, В. Ф. Панібудьласка, В. Є. Кондратюк, а також доценти Б. В. Гордєєв, Г. Д. Попов, Р. П. Руденко. В подальші роки склад редакційної колегії видання зазнавав змін. З тринадцятого числа до неї, зокрема, увійшов доктор філософських наук, професор Б. В. Новіков — завідувач факультету соціології, до складу якого увійшла кафедра історії. З 2009 р. головою редакційної колегії збірника стала завідувач кафедри історії, доктор історичних наук С. О. Костилєва, обов’язки її заступника взяла на себе професор Н. Ф. Гнатюк, а відповідального секретаря (з 2010 р.) — викладач А. А. Кізлова. Після перереєстрації періодичного видання в 2010 р. склад редакційної колегії «Сторінок історії» оновився, поповнившись фаховими істориками та політологами — представниками Національної академії наук, а також багатьох вищих навчальних закладів країни. «Сторінки історії» мають постійну редколегію, яка визначає функціональне призначення й узгоджує програму видання.
Наукове обличчя будь-якого видання творять його автори. За нашими підрахунками, в 29 випусках «Сторінок» протягом 1989—2010 рр. було опубліковано 837 наукових статей, тез виступів на конференціях, авторами яких виступили 928 осіб. Більшість авторського складу збірника — представники професорсько-викладацького складу вузів України, як правило — доктори та кандидати історичних наук. Певна кількість публікацій належить аспірантам, а також студентам. Вагому роль у наповненні портфеля збірника відіграють працівники кафедри історії. Окремі з них друкувалися у 10 й більше випусках збірника, значна частина професорсько-викладацького складу кафедри має 5 і більше оприлюднених у збірнику «Сторінки історії» публікацій.
Географія авторського складу, так само як і представництво різних інституцій у «Сторінках історії» достатньо широкі. Натомість започаткована у двох перших випусках збірника традиція друкувати матеріали зарубіжних колег, на жаль, пізніше перервалася. Однак серед авторів збірника є представники всіх без винятку областей України. Активно співпрацюють з виданням працівники Інституту історії Національної академії наук України, багатьох провідних вузів республіки. Лише в столиці постійними авторами «Сторінок історії» є представники професорсько-викладацького складу Київського національного торговельно-економічного університету, Київського славістичного університету, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного авіаційного університету, Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, Київського університету імені Бориса Грінченка, Європейського університету та ін. Окремо слід відзначити активну співпрацю кафедри історії з науковцями структурних підрозділів самого НТУУ «КПІ» — насамперед Державного політехнічного музею, редакційною колегією газети «Київський політехнік».
Щодо мови публікацій, то переважно їх написано українською. Характерно, що майже всі статті перших двох випусків «Сторінок політичної історії», виданих за часів існування Радянського Союзу, були російськомовні. Виняток становили тільки статті польських науковців, написаних польською мовою.
Читацьку аудиторію «Сторінок історії» визначає профіль видання. Публікації збірника, присвячені проблемам громадсько-політичного, соціально-економічного, культурного і релігійного життя українського народу, розраховано насамперед на науковців і викладачів. Де-факто видання має значно ширше коло читачів, до якого входять також аспіранти, студенти й усі, хто цікавиться минувшиною України.
У перше десятиліття існування збірник «Сторінки історії» не мав сталої структури. Час від часу її визначали тематичні рубриковані відділи. Зокрема, перша книга шостого випуску (1994) містила рубрики «Економіка, наука», «Політика, історія», друга — «Історіографія». «Культура», «Повідомлення». Сьомий випуск збірника (1995) опублікував серію наукових статей, розподілених за рубриками: «Політика, історія», «Культура, наука», а дев’ятий (1997) — відповідно, за рубриками: «Економіка, наука», «Політика, соціальні питання», «Друга світова війна», «Культура». Тривалий час особливістю структури збірника було вміщення в ньому матеріалів науково-методичних семінарів та студентських конференцій. Подеколи на шпальтах «Сторінок» друкувалися також навчально-методичні матеріали.
З часом, однак, структура збірника все-таки набула ознак сталості. Нині її творять три постійні відділи: Наукові статті; Критика та бібліографія; Хроніка науково методичного життя. Останній відділ, як правило, містить інформаційні повідомлення про науково-методичні семінари й конференції, проведені на базі кафедри історії. Зі зміцненням матеріальної бази університету з’явилася можливість публікувати матеріали цих важливих наукових заходів окремими виданнями. Наразі кафедра щорічно видає матеріали міжвузівського науково-методичного семінару «Актуальні проблеми викладання історії України та історії української культури у вищій школі», а також тези виступів учасників студентських науково-практичних конференцій під загальною назвою «Україна: історія, культура, пам’ять».
Щодо особливостей змістового наповнення збірника «Сторінки історії», то аналіз видання за весь період його існування дає змогу розподілити всі його публікації на такі групи:
- Навчально-методичні матеріали, методичні наукові публікації.
- Документальні публікації з проблем науково-організаційної роботи.
- Наукові розвідки на історичну тематику.
- Матеріали студентських наукових конференцій.
Більшість наукових публікацій «Сторінок історії» з третьої групи присвячено висвітленню проблем історії України. Доволі значна також кількість наукових розвідок з тих чи інших проблем історії науки і техніки, особливо, присвячених історії Київського політехнічного інституту. Публікації з проблем всесвітньої історії в збірнику також є, але загалом їх небагато. Певна кількість публікацій висвітлює актуальні проблеми окремих спеціальних історичних дисциплін — передусім джерелознавства, історіографії.
Таким чином, формування і становлення наукового видання «Сторінки історії» відбувалося в умовах важливих соціально-політичних трансформацій суспільства загалом і системи освіти, зокрема. Від початку свого існування збірник зарекомендував себе як серйозне фахове видання, авторитетна трибуна для оприлюднення попередніх результатів наукових досліджень у царині вітчизняної історії. Попри матеріальні негаразди, технічні складнощі випуск збірників завжди був регулярний, а його авторський склад — доволі авторитетний. Значно мірою це уможливили ентузіазм і творча праця професорсько-викладацького складу кафедри НТУУ «КПІ» — насамперед завідувача кафедри, професора Б. П. Ковальського і редакторів видання професора Н. Ф. Гнатюк і доцента Л. Р. Ігнатової. «Сторінки історії» досить насичені в інформаційному плані й мають бути активно використані як науковцями в процесі дослідницької праці, так і для підготовки навчально-методичних матеріалів з історії України та історії науки і техніки.
доктор історичних наук, професор
С. О. Костилєва