Спеціальність 032 Історія та археологія
 

Студенти та аспіранти НТУУ «КПІ» на відкритті міжнародної програми «Seminarium»

Нещодавно студенти, аспіранти та викладачі НТУУ КПІ стали учасниками відкриття міжнародної науково-освітньої програми Seminarium, започаткованої Українським центром досліджень Голодомору, Інститутом історії України НАНУ та Науково-освітнім центром вивчення Голодомору при Канадському інституті українських студій. Під час першого засідання програми відбулася дискусія на тему «Осмислюючи «Жнива скорботи» Роберта Конквеста 29 років потому…».

У вступному слові директорка УЦДГ Людмила Гриневич зазначила, що це засідання присвячене пам’яті британсько-американського історика Роберта Конквеста, який пішов з життя 3 серпня 2015 р. Пані Людмила наголосила важливість публічного осмислення проблематики голоду, політики тоталітарних урядів під час голодоморів для попередження подібних явищ у майбутньому, для прискорення  формування української політичної нації.

У режимі відео-конференції до учасників семінару приєднався відомий американсько-канадський історик Френк Сисин. Він розповів про становлення Роберта Конквеста як дослідника та здійснив короткий огляд розвитку українських студій з проблематики Великого Голоду в Північній Америці. Професор відзначив, що Роберт Конквест прагнув донести до західної спільноти правду не лише про голод 1932 – 1933 рр., але і про Україну загалом. І це йому вдалося, адже саме після видання книги «Жнива скорботи: радянська колективізація і терор голодом» почалося системне вивчення цієї теми на Заході. Загалом же західна громадськість була дуже здивована, що про таку масштабну подію раніше не було нічого відомо.

Ф. Сисин розповів, що українська діаспора ще в 1930-ті рр. намагалася привернути увагу західної спільноти до голоду в радянській Україні. З цією метою видавалися свідчення очевидців, які пережили голод та емігрували на Захід, публікувалися статті в засобах масової інформації. Українська діаспора зробила вагомий внесок у дослідження проблематики Голодомору та формування громадської думки в західних країнах світу з цього питання.

Дослідник з Інституту історії НАН України Станіслав Кульчицький зазначив, що важливу роль у формуванні наукових поглядів Р. Конвеста відіграв американський історик Джеймс Мейс. Він передав Конвесту велику частину зібраних матеріалів з тематики Голодомору.

Проф. С. Кульчицький також розповів про наукову дискусію між Робертом Конквестом та професором Університетом Мельбурна Стівеном Віткрофтом. Останній, полемізуючи з колегами, заперечував геноцидну природу Голодомору, відкидав причетність Й. Сталіна до трагедії і наполягав, що «голод був небажаним і несподіваним».

За словами проф. С. Кульчицького, існував загальносоюзний голод 1932 – 1933 рр., викликаний хлібозаготівлями, та Голодомор 1933 р. в Україні та Кубані, не пов’язаний з хлібозаготівлями. З січня 1933 р. на загальносоюзний голод в Україні й на Кубані накладався голод цілком іншої природи, спричинений не тільки конфіскацією залишків хліба, а й вилученням усього наявного продовольства. Всі ці дії супроводжувались повною інформаційною блокадою.

Наукові співробітники Інституту демографії НАН України Олександр Гладун та Наталія Левчук розповіли про демографічні втрати під час Голодомору 1932 – 1933 рр. Вони порівняли оцінки демографічних втрат різними дослідниками та обґрунтували власні висновки: прямі втрати від голоду 1932 – 1933 рр. в Україні склали майже 4 млн. осіб.

В режимі відео-конференції до обговорення приєдналися наукові співробітники Музею пам’яті єврейського народу та Голокосту (м. Дніпропетровськ). Вони відзначили, що сфера наукових інтересів музею не обмежується виключно Голокостом, натомість охоплює значно ширшу сферу, зокрема і проблематику Голодомору. Серед іншого, доповідачі відзначили потребу подальшого дослідження перебігу голоду в національних районах Радянського Союзу.

Науковий співробітник Інституту історії НАН України Геннадій Єфіменко розповів про політизовані тлумачення проблематики Голодомору, спробував спростував міфи, які існують довкола цієї теми, продемонструвавши в такий спосіб, як саме академічні знання можуть протистояти заполітизованим підходам.

У доповіді дослідник особливу увагу приділив темі переселень на Донбас під час Голодомору. За словами дослідника, у 1933 – 1934 рр. на Донбас переселялися не лише з РСФРР та Білоруської СРР, а й з Чернігівської, Київської та Вінницької областей України. Переселення не стосувалося промислового регіону. Воно відбувалося у віддалені від промислових центрів сільські райони Донецької області УСРР, до складу якої тоді входили території сучасних Донецької та Луганської областей. Абсолютна більшість переселенців Росії, ознайомившись із ситуацією на місцях переселення, і незважаючи на усі надані їм пільги, вже протягом року повернулася назад.

У своїй доповіді Г. Єфіменко згадав про інтернет-проект «LIKБЕЗ. Історичний фронт», який має на меті ознайомити пересічного користувача світової мережі з дискусійними питаннями української історії та розвінчувати історичні міфи.

Італійський історик Андреа Граціозі в режимі відео-конференції також долучився до розмови. Він звернув увагу на негативні морально-психологічні наслідки Голодомору для українського суспільства та відповів на питання учасників конференції.

Отже, студентська молодь мала чудову можливість дізнатися більше про постать відомого дослідника Роберта Конквеста, поповнити власні знання з теми Голодомору, ознайомитися з позицією вітчизняних та зарубіжних дослідників. Варто відзначити, що студенти із задоволенням відвідують такого роду заходи. Сподіваємося і на подальшу участь студентів КПІ у засіданнях програми Seminarium, адже подібні заходи допомагають формувати світоглядні орієнтири та громадянську позицію майбутніх представників технічної інтелігенції України.

Керівник наукового студентського

гуртка «Клуб шанувальників історії»,

к.і.н., викладач В.Ю. Бузань