В жовтні 2016 року студенти ІІІ-го курсу ВПІ НТУУ «КПІ» (групи СМ -41, СЕ-41, МВ-41, РП-41, СТ-41, СП-41) разом зі своєю викладачкою доцентом Любов Володимирівною Шпаковськи відвідали Музей книги та друкарства України, який розташований на території давньої архітектурної пам’ятки – Києво-Печерської Лаври. Розміщена установа в будинку монастирської друкарні, що діяла безперервно понад 300 років – з поч. ХVІІ ст. до поч. XX ст.. В музеї зібрані унікальні скарби книжкової культури з часів Київської Русі до наших днів. Колекція музею, з якою ознайомилися студенти, була сформована на базі книжкового відділу Києво-Печерського історико-культурного заповідника і значно доповнена внаслідок пошукової роботи у книгосховищах Москви, Санкт-Петербурга, Києва, експедицій по Україні.
Студенти прослухали захоплюючу розповідь екскурсовода та оглянули копії найдавніших книг ХІ – ХV ст., перших друкованих кириличних книг, оригінали стародруків ХVII – XVIII ст., обладнання, на якому їх виготовляли, а також дерев’яні та мідні кліше граверів того часу. Особливу увагу студентів привернуло видання «Ірмолой» – перша друкована нотна збірка церковних музичних пісноспівів, які виконувалися під час богослужінь у християнських церквах східного обряду. ЇЇ набір здійснено нотним шрифтом. Студентів вразили книжкові ілюстрації, зразки західних та східних гравюр, які були запозичені з античної історії, міфології, Біблії, доповнені образами української літератури та фольклору. Неабиякий інтерес викликала експозиція, в якій були представлені копії Остромирового, Реймського та Пересопницького Євангелій, що не раз згадувались на лекціях і семінарах з «Історії української культури».
Матеріали експозиції «Книга і друкарство першої пол. ХVІІІ – ХІХ ст.» розповідають про складну долю української книжки в умовах заборони вживання української мови під час дії Валуєвського циркуляра та Емського указу. Екскурсоводом була закцентована увага слухачів на значимості створення університетів в Україні, в яких організовувалися друкарні, що видавали навчальні посібники, підручники та праці з різних галузей знань. Цікавим експонатом для студентів виявився список осіб, що підписувалися на передплату щомісячного історично-етнографічного та літературного часопису «Киевская старина», який видавався протягом 1882 – 1906 рр.. Цінність цього експонату посилюєтся тим, що цей список склав відомий український історик, археолог, етнограф Володимир Антонович.
Увагу студентів привернула також експозиція, присвячена книзі та книгодрукуванню в період ХХ – поч. ХХІ ст., а саме книги революційного відродження поч. ХХ ст.: букварі та посібники, що сприяли подоланню неписьменності у 20-х рр., перші видання словників української наукової і технічної термінології, що були заборонені у часи сталінських репресій. Але особливий інтерес у студентів викликали видання дитячих книжок. «Не можна пройти повз видання казок, – казали вони, – які були читані нами у дитинстві, і які ми можемо порівняти з сучасними виданнями та виданнями першої половини ХХ ст. Адже це ті видання, які могли читати наші батьки, бабусі та прабабусі». Мова йде про такий відомий твір, як «Лис Микита» Івана Франка. У музеї є окремий куточок, присвячений творчості І. Франка, де представленні на огляд його твори, в тому числі в перекладі різними іноземними мовами. Родзинкою музею є мініатюрна книжка (3х4 мм) “Чудо із чудес”, яку з пильною увагою розглядали студенти – майбутні фахівці у видавничо-поліграфічні галузі.
Поверталися студенти з екскурсії сповнені надзвичайних вражень та бажання продовжувати знайомитись з історико-культурними пам’ятками, відвідуючи музеї міста Києва.
Шпаковськи Л.В.