Спеціальність 032 Історія та археологія
 

Науково-педагогічні працівники кафедри Юлія Хитровська та Антоніна Кізлова пройшли курси підвищення кваліфікації

З 14 листопада по 25 грудня 2022 р. професор кафедри історії, д. і н. Ю. В. Хитровська та доцент, д. і. н. А. А. Кізлова взяли участь у всеукраїнському науково-педагогічному підвищенні кваліфікації «Міфи та стереотипи в українській історії», яке проводили Волинський національний університет імені Лесі Українки, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Громадська організація «Інститут світової політики», Волинська крайова організація Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка та Центр українсько-європейського наукового співробітництва.

У рамках 6 кредитів ECTS (180 годин) було передбачено три онлайн лекції, практичну роботу й підготовку тез науково-методичної доповіді.

Першою стала лекція доктора історичних наук, професора, декана факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Олександра Володимировича Добржанського під назвою «Довге ХІХ століття в українській історії», в якій було проаналізовано геополітичні зміни, що сталися наприкінці ХVIII ст. на європейському континенті, те, як вони позначилися на долі українців, окрему увагу було приділено модернізації в українських землях, які ввійшли до складу Російської та Австрійської (з 1867 р. – Австро-Угорської) імперій, а також висвітлено особливості українського національного відродження та формування української модерної нації в обох цих державах. Після лекції відбулася плідна дискусія.

Другою стала лекція кандидата політичних наук, доцента кафедри видавничої справи та редагування КПІ імені Ігоря Сікорського, директора Громадської організації «Інститут світової політики» Євгена Валерійовича Магди під назвою «Ігри відображень. Якою Україну бачить світ», в якій було висвітлено наслідки втрати державності для іміджу українського народу та Української держави з окремим акцентом на перетворенні України на російську колонію (а, як відомо, колонізація спричиняє поширення культурних, політичних і соціальних практик країни-колонізатора), аналізу втрачених можливостей під час Української національно-демократичної революції 1917–1921 рр. і констатацією факту, що завзяття дипломатів і мужність військових не спроможні замінити ефективні комунікації. Під час лекції було запропоновано дії, на яких слід зосередитися для розбудови успішної Української держави, серед них: відмова від заяложених шароварних конструкцій, формування універсального образу України, зрозумілому на всіх континентах, відмова від образу жертви та надмірно войовничих конструкцій, трансляція українською мовою ключових термінів – перемога, Україна, Крим, опора іміджевих конструкцій на перетворення всередині країни.

Третьою стала лекція доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри всесвітньої історії Волинського національного університету імені Лесі Українки, голови Волинської крайової організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Людмили Василівни Стрільчук і кандидата історичних наук, доцента, професора кафедри всесвітньої історії Волинського національного університету імені Лесі Українки, голови Волинського обласного відділення Центру українсько-європейського наукового співробітництва Мирослави Богданівни Філіпович під назвою «Політика пам’яті як потенціал історичної пам’яті». Спікерки зосередилися на класифікації історичних міфів за їхньою шкідливістю, на доцільності перегляду термінології в історіописанні, зокрема – вживання назви «український», а також на яскравих прикладах міфотворення в політиці пам’яті щодо історії України ХХ ст., передусім – стосовно перебування українських земель у складі різних держав, зміни державних кордонів України, початку та завершення Другої Світової війни, Української повстанської армії.

Сертифікати про підвищення кваліфікації та збірник тез науково-методичних доповідей в електронній формі буде розіслано учасникам наприкінці січня.

Ю. В. Хитровська, А. А. Кізлова.