30 травня 2018 р. відома американська журналістка, дослідниця, лауреатка Пулітцерівської премії Енн Епплбом прочитала для здобувачів освіти (1-3 рівнів) та науково-педагогічних працівників КПІ ім. Ігоря Сікорського лекцію про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні та презентувала український переклад своєї нової книги «Червоний голод. Війна Сталіна проти України». Представнки професорсько-викладацького складу та аспіранти кафедри історії факультету соціології і права також були пристуні на цій лекції. Авторка пояснила, що написала цю книгу насамперед для західної читацької аудиторії, яка мало знає про Голодомор. У своїй книзі авторка систематизувала доступні архівні матеріали та історіографічний доробок українських і закордонних дослідників.
Під час зустрічі американська дослідниця продемонструвала високий рівень обізнаності з тематики Голодомору та вміння лаконічно і доступно донести до слухачів інформацію з досліджуваної проблематики. Енн Епплбом розповіла про причини виникнення, перебіг, наслідки Голодомору. Особлива увага приділялася поясненню механізму формування Голодомору та з’ясуванню мотивів тогочасного радянського керівництва. Проводилися паралелі між подіями минулого та сьогоденням.
Енн Епплбом зазначила, що керівництво СРСР знало про продовольчі проблеми, мало можливість допомогти голодуючим людям, але натомість прийняло такі рішення, які навпаки призвели до посилення голоду в Україні. Зокрема, були збільшені норми хлібозаготівель, зерно продовжувало експортуватися за кордон, українським селянам заборонялося у пошуках їжі покидати охоплені голодом регіони та були створені спеціальні загони, які здійснювали обшуки селянських осель і конфісковували не лише зерно, а й всі продукти харчування. За словами Енн Епплбом, керівництво СРСР боялося втратити контроль над Україною і намагалося за допомогою голоду послабити спротив українського селянства та ліквідувати український національний рух.
Авторка зауважила, що її книга починається з подій Української революції 1917-1921 рр. Дослідниця навмисне звернулася до цього періоду для того, щоб зрозуміти мотиви радянського керівництва в роки Голодомору. За її словами, Сталін сприймав події Української революції як ідеологічний виклик більшовицькій революції. Український національний рух був революційним, але не більшовицьким. Сталін вважав, що загроза з боку України може зруйнувати СРСР.
Дослідниця наголосила, що окрім голоду влада почала переслідувати українську інтелігенцію. За її словами, голод в селах і репресії проти українських інтелектуалів були складовими частинами політики радянізації України. Нове покоління українців стало більш слухняним і почало боятися опиратися державній владі.
На думку Енн Епплбом, голод був можливий, бо радянській владі вдалося розколоти українське суспільство, налаштувати одну групу людей проти іншої, створити атмосферу страху і ворожнечі. Деякі українці повірили розповідям влади про існування ворогів народу, які приховують зерно та долучалися до складу загонів, які ходили по домівках селян і відбирали в них продовольство. Багато людей співпрацювало з державою, бо не мали іншого вибору.
Дослідниця зазначила, що мільйони людей було знищено, пам’ять про Голодомор замовчувався протягом багатьох років, але сьогодні Україна існує на карті світу і люди можуть вільно обговорювати цю тему. «Сталін зазнав поразки. Україна не була зруйнована. Прагнення до незалежності, демократії, справедливого суспільства нікуди не зникло», – наголосила Енн Епплбом.
«Я звісно підтримую спорудження меморіалів і музеїв Голодомору, вивчення цієї теми в школах. Але найкращий спосіб пам’ятати про жертви – це побудувати таку країну, в якій подібна трагедія ніколи більше не зможе повторитися, де поважають закони, де існує довіра до державних інституцій, де народні обранці думають про потреби суспільства, де пересічні громадяни займають активну громадянську позицію і беруть участь у політичних процесах, де відсутня ненависть однієї частини населення до іншої та щодо інших народів», – відзначила Енн Епплбом.
Після лекції Енн Епплбом відповіла на численні питання присутніх студентів, аспірантів і викладачів. Питання стосувалися кількість жертв Голодомору, різниці між загальносоюзним голодом і Голодомором в Україні, вшанування пам’яті жертв цієї трагедії. Присутні запитали в американської дослідниці, що спонукало її до вивчення історії України та поцікавилися її подальшими творчими планами. Під час обговорення була можливість ставити питання, які безпосередньо не стосувалися теми лекції. Дослідниця продемонструвала готовність спілкуватися на будь-які теми, які цікавили студентів або професорсько-викладацький склад університету.
Відповідаючи на питання авторка сказала, що у своїй книзі використовувала результати досліджень українських демографів, які стверджують, що прямі втрати населення України від Голодомору 1932-1933 рр. становлять близько 4 млн осіб. Зауваживши при цьому, що подальші дослідження архівних матеріалів можуть скоригувати або уточнити цю цифру. Енн Епплбом зазначила, що продовжує цікавитися Україною та наголосила, що «події, які відбувається в Україні важливі для майбутнього Європи. Успіх реформ, демократії в Україні матиме вплив на весь регіон». Варто наголосити, що відповіді на поставлені питання досить вдало доповнили виступ дослідниці та дозволили присутнім краще зрозуміти тематику обговорення.
Зустріч було організовано кафедрою історії факультету соціології і права КПІ ім. Ігоря Сікорського за сприяння Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору «HREC in Ukraine».
к.і.н., ст. викл. кафедри історії Бузань В.Ю.
