Журнал «Сторінки історії: збірник наукових праць» (фахове відання категорії А за спеціальністю 032 – історія та археологія, що входить до міжнародної наукометричної бази Web of Science та інших баз даних) продовжує роботу в умовах воєнного стану та представив науковому загалу свій 56 випуск за 2023 рік. Редакційний актив (С. Костилєва, А. Кізлова, О. Булка, Ю. Перга та ін.) плідно співпрацює з авторами та незалежними рецензентами, забезпечуючи високий науковий рівень статей, які традиційно розміщуються за хронологічною ознакою і охоплюють різні періоди вітчизняної та всесвітньої історії.
Перші сторінки журналу занурюють нас у період середньовіччя та на прикладі нових джерел розкривають уявлення ісландців ХІІІ–XIV ст. про Русь і Східну Європу в епоху вікінгів (В. Кіорсак, Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України), розповідають про музикантів, які служили в торгових факторіях генуезців у Криму (О. Джанов, Національний заповідник «Софія Київська»; І. Кузьмінський, Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського).
Велика добірка статей присвячена різним аспектам розвитку українських земель під владою Російської імперії: «Особливості проведення російським імперським урядом акцизної винної реформи на Лівобережній Україні в другій половині ХІХ ст.» (О. Чумаченко, М. Понирко, Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка), «Проблеми покращення економічного становища селян Київської губернії в працях місцевих комітетів Особливої наради з потреб сільськогосподарської промисловості (1902-1903 рр.)» (З. Священко, О. Скрипник, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини), «Презентація військових старожитностей на виставках археологічних з’їздів у Російській імперії» (О. Іванюк, Київський університет імені Бориса Грінченка, І. Мохнатюк, Київський міжнародний університет), «Німці-протестанти на українських землях у складі Російської імперії: характер та особливості соціальної й конфесійної адаптації (1863-1914 рр.) (Г. Надтока, І. Горпинченко, Київський університет імені Бориса Грінченка, І. Тарнавський, КПІ ім. Ігоря Сікорського), «Українська мова vs імперія: глухий кут імперського етноциду» (Т. Винарчук, Запорізький національний університет).
В контексті сучасних політичних та економічних криз представлені в журналі результати наукових розвідок щодо радянського періоду: О. Буравський та І. Власюк (Житомирський державний університет імені Івана Франка) проаналізували заходи відповідних радянських органів Волині у подоланні безробіття у період НЕПу, Я. Антонюк (Галузевий державний архів Служби безпеки України), В. Трофімович (Національний університет «Острозька академія») та Л. Трофімович (Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного) висвітлили становище та діяльність колишніх співробітників розформованої наприкінці 1951 р. Служби безпеки ОУН, О. Сидорович (Відокремлений підрозділ НУБіП України «Ніжинський агротехнічний інститут») простежив особливості функціонування споживчої кооперації в містах, спроби держави використовувати кооперативну торгівлю для зниження цін на колгоспних ринках і вирішення перманентного продовольчого дефіциту в останні роки існування СРСР.
Самобутність української культури – обряди, звичаї та традиції в народознавчих дослідженнях крізь призму поєднання раціонального досвіду та релігійно-магічних вірувань українців, аналітичне осмислення наукового здобутку українських етнографів та фольклористів у контексті історичних та суспільно-політичних реалій ХХ ст., актуалізація ідеї суверенітету в український суспільній думці у другій половини 1980-х років доповнюють у виданні різноманіття проблем вітчизняної історії (Л. Герус, Я. Тарас, В. Яремчук, Інститут народознавства Національної академії наук України; В. Деревінський Київський національний університет будівництва і архітектури).
Цілком зрозуміло, що в умовах російсько-української війни все більше авторів звертаються до теми війни в історичній ретроспективі. Так, у збірнику досліджується становище військовополонених армій Центральних держав, які у роки Першої світової війни перебували на території Сумщини (Л. Рожкова, Н. Кузьменко, Сумський національний аграрний університет), простежується доля українського воїна у польських збройних силах за період 1939-1946 років на прикладі одного з учасників цих подій (Л. Одрехівський, Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського), здійснена спроба аналізу нацистської пропаганди в роки Другої світової війни на прикладі видавництва «Волинь» у місті Рівне (Р. Михальчук, Рівненський державний гуманітарний університет).
Напередодні святкування 125-річчя Київської політехніки, засновника журналу «Сторінки історії», особливе місце у цьому числі займає стаття професора Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Ю. Хитровської про організацію та особливості проведення та значення виробничої практики у Київській політехніці наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр., яка ілюструє системну роботу викладачів кафедри історії у вивченні історії рідного вишу.
Вже традиційними стали виступи у журналі фахівців з історії міжнародних відносин, в тому числі істориків з-за кордону – «Російська політика в Азербайджані в другій половині XVIII – на початку XIX ст.» (М. Іскендерова, Інститут історії ім. А. А. Бакіханова НАН Азербайджану), «Нурсултан Назарбаєв: від радянського функціонера до архітектора незалежності Казахстану» (Ю. Латиш, Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Викладачі-історики КПІ ім. Ігоря Сікорського також активно виступають у фаховому науковому збірнику кафедри – С. Боєва дослідила історико-економічний досвід формування сучасного ринкового господарства розвинутих країн та показала основні етапи, характерні риси та фактори зростання економічної могутності США в період 1945-2000 рр., а В. Бузань простежив формування концептуальних засад політики США щодо арабсько-ізраїльського конфлікту, з’ясував погляди високопоставлених представників адміністрації Р. Ніксона щодо близькосхідних питань.
Авторський склад чергового номеру журналу складається в основному з потужних істориків-науковців та освітян, докладніше про яких можна дізнатися з рубрики «Відомості про авторів».
Отже, коли історія стала однією з арен сучасної інформаційної війни, співробітники журналу, колеги-історики України та світу, усвідомлюють свою місію та продовжують кропітку фахову роботу.
Головний редактор «Сторінки історії:
збірник наукових праць»
Світлана КОСТИЛЄВА