23 вересня 2015 р. учасники студентського «Клубу шанувальників історії» та викладачі, аспіранти кафедри історії НТУУ “КПІ” відвідали відкриту лекцію відомого американського історика – україніста Марка фон Гагена «Голодомор і Голокост як «найвищі стадії» колоніалізму». Цікавого гостя у Києві, в конференц-залі Інституту історії України НАНУ публіці представляла директорка Українського центру досліджень Голодомору Людмила Гриневич.
Тематику колоніалізму, Голодомору та Голокосту Марк фон Гаген репрезентував, широко оглядаючи українську історію всього ХХ століття.
Свою лекцію він розпочав із розповіді про становище євреїв в Російській імперії напередодні та в роки Першої світової війни. Так-звана «смуга осілості» єврейського населення в імперії була виявом політики законодавчої дискримінації та прикладом колоніального мислення й поведінки, а наступи та відступи російської армії на початковому етапі війни супроводжувалися єврейськими погроми. Водночас, за словами доповідача, політика російської влади щодо української культури в Галичині протягом 1914 – 1915 рр. мала усі ознаки «культурної війни» і була націлена на те, щоби знищити українську культурну ідентичність, відмінну від великоросійської.
Торкаючись подій української національно-демократичної революції 1917 – 1920 рр., американський історик особливу увагу приділив постаті П. Христюка та часто цитував його спогади, зокрема про те, як більшовицькі війська, після захоплення Києва у січні 1918 р., влаштували в місті «червоний терор» – репресії проти інтелігенції та працівників українських органів влади. Марк фон Гаген також згадав про прихід німецької армії до України після підписання Брест-Литовського договору та охарактеризував протиріччя, які існували поміж українською владою та німецькою адміністрацією.
Американський історик пояснив позицію білого руху щодо українського питання. Білогвардійці виступали за «єдину і неділиму Росію», Добровольча армія А. Денікіна чинила єврейські погроми, проводила «культурну війну» проти українців, а сам Денікін відмовлявся визнавати існування окремого українського народу та вважав український національний рух «винаходом іноземних спецслужб».
Марк фон Гаген зауважив, що і російська, і польська влади проводили в Україні послідовну колоніальну політику щодо євреїв та українців. За словами професора, долі цих двох народів часто перепліталися. На підтвердження цієї тези американський дослідник навів деякі цікаві приклади. Володимир Винниченко, наприклад, був одружений на Розалії, яка походила із заможної єврейської родини. Загальновідомо про дружні відносини між С. Петлюрою і В. Жаботинським. Останній, будучи євреєм, підтримував позицію українських націоналістів у суперечках з російськими лібералами перед Першою світовою війною та захищав С. Петлюру від звинувачень у антисемітизмі та причетності до єврейських погромів.
На думку Марка фон Гагена, політика українізації 1920-х рр. в УСРР була спробою деколонізації. Вона створила умови для відродження української та єврейської культури. Однак короткий період деколонізації змінився політикою повторної русифікації, посиленням впливу центральної влади та зміцненням позицій російської культури.
Доповідач охарактеризував також політику Другої Речі Посполитої щодо західноукраїнських земель у міжвоєнний період. Польський уряд обмежував у правах національні меншини та заохочував польських селян (колоністів) переселятися на східні землі (креси). Водночас Марк фон Гаген провів паралелі між вступом російської армії до Галичини в 1914 р. та приходом Червоної армії в Західну Україну у 1939 р. Після встановлення радянської влади на Західноукраїнських землях багатьох греко-католицьких священиків було заарештовано та відправлено до сталінських таборів, де більшість з них померли. Греко-католицька церква пішла в підпілля.
Американський дослідник детально проаналізував політику нацистської Німеччини в роки Другої світової війни. Нищення єврейського населення – Голокост – став геноцидом і проявом колоніальної політики «Третього рейху». Колоніальними намірами була позначена також політика загарбників і по відношенню до українського населення.
Розвиваючи далі тему радянського імперіалізму і колоніалізму, Марк фон Гаген згадав дисидента Івана Дзюбу, який в творі «Інтернаціоналізм чи русифікація» розкритикував національну політику радянської влади, а також правозахисника Петра Григоренка, який підтримував кримських татар у їх боротьбі за право повернутися на свою Батьківщину. Цікаво, що наголошуючи на негативних наслідках Чорнобильної катастрофи, науковець запропонував розглядати її через призму колоніалізму.
На думку Марка фон Гагена немає жодних підстав покладати вину за репресії в СРСР на представників певної національної чи етнічної групи. До радянської правлячої верхівки, зокрема і до складу КП(б)У, входили і українці, і росіяни, і євреї, і поляки.
Після завершення доповіді відбулася жвава дискусія, під час якої Марк фон Гаген відповів на численні питання слухачів, серед яких були як представники академічних інститутів, так і студенти, аспіранти та молоді науковці. Учасники проводили паралелі між подіями минулого та сучасністю, отже порушені в лекції американським науковцем теми зачепили присутніх «за живе». А члени «Клубу шанувальників історії» НТУУ«КПІ» – майбутня інженерна еліта нашої країни – мали чудову можливість поповнити свої знання з історії України та взяти участь у дискусіях в академічному середовищі. «Клуб шанувальників історії» сподівається і в подальшому відвідувати подібні заходи.
Біографічна довідка:
Марк фон Гаген – професор української та євразійської історії в Університеті штату Аризона (США). Викладав у Стенфордському, Єльському, Колумбійському університетах, у Вільному університеті Берліна, Вищій школі соціальний наук у Парижі. Директор Інституту Гаррімана (1989 – 2001), один із ініціаторів становлення та розвитку в університеті українських досліджень у галузі гуманітарних та суспільних наук. Голова Міжнародної асоціації україністів (2002 – 2005). Президент Асоціації слов’янських, східноєвропейських та євразійських досліджень (2009). Декан філософського факультету Вільного університету України в Мюнхені (2013 – теперішній час). Визнаний фахівець у галузі україністики, досліджень націоналізму, імперіалізму і колоніалізму.
Керівник наукового студентського
гуртка «Клуб шанувальників історії»,
к.і.н., викладач В.Ю. Бузань
