Національний технічний університет України «КПІ імені Ігоря Сікорського» орієнтується на міжнародні стандарти вищої освіти та послідовно рухається у напряму інтеграції навчального процесу та фундаментальних наукових досліджень, активізуючи власну науково-публікаційну діяльність, в тому числі у царині гуманітаристики. Вже багато років на кафедрі історії факультету соціології та права виходить журнал «Сторінки історії: збірник наукових праць», фаховий категорії А, входить до міжнародної наукометричної бази Web of Science (редакційний актив: С.Костилєва, А.Кізлова, О.Булка, Ю.Перга та ін.). З огляду на вимоги WOS редколегія журналу враховує цілу низку кількісних та якісних факторів, постійно долучає до роботи висококваліфікованих істориків для організації подвійного «сліпого» рецензування статей. У 57-му числі журналу представлені роботи колег з різних академічних та освітянських закладів України, незалежних дослідників, що висвітлюють різноманітні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Розміщення статей за хронологічною ознакою підтримує логіку історичного процесу в його конкретній інтерпретації.
Починає добірку номеру історіографічне дослідження колег з Національної академії внутрішніх справ В. Щербатюка, Ю. Сокура та Д. Кураса про основні напрями вивчення державного і суспільного ладу, права та судової системи Стародавнього Китаю. Цікаво подали власні наукові гіпотези фахові археологи Ю. Пуголовок та Ю. Долженко, описуючи «поховання» з господарської ями пізнього етапу роменської культури, виявлене у місті Полтава, як свідчення військового конфлікту. Період перебування українських земель під владою Литви розкривається крізь призму повсякденного життя волинян в статті аспірантки кафедри історії КПІ ім. Ігоря Сікорського М. Тарасюк про різновиди верхнього одягу міщан на початку — в середині XVI ст.
Наступний блок публікацій присвячено проблемам вітчизняної історії імперської доби. Економічні аспекти досліджені в статтях «Механізація зернового виробництва у господарствах Півдня України: специфіка перебігу та чинники впливу (1860-ті — 1910-ті рр.)» (Н. Чернікова, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара) та «Економічна політика російської окупаційної адміністрації в Східній Галичині (серпень 1914 — червень 1915 рр.)» (І. Кучера, Т. Гайналь, Р. Даниляк, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника). Деякі сюжети культурного розвитку розкриті у наукових розвідках «Освітньо-культурний простір Умані крізь призму комунікативних практик містян (кінець ХVІІІ — початок ХХ ст.)» (О. Прищепа, Національний університет водного господарства та природокористування, м.Рівне) та «Криза працевлаштування вихованців Глухівського учительського інституту на теренах Російської імперії в 1882–1897 рр.» (В. Крижанівський, О. А. Чумаченко, Глухівський національний педагогічний університет ім. О. Довженка). Окремо виділяються деякі аспекти життя православного духовенства у статтях «Пенсійне забезпечення православного парафіяльного духовенства у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. (за матеріалами Київської єпархії)» (В. Тацієнко, Н. Тацієнко, ¬¬Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини) та «Роль православного духовенства в формуванні мережі осередків чорносотенців на Волині на початку ХХ ст.» (О. Мельничук, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Я. Цецик, Ю. Олексін, Національний університет водного господарства та природокористування).
Особливості соціально-економічного та політичного розвитку українських земель у міжвоєнний період яскраво ілюструють матеріали М. Галіва та В. Галика (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка) про діяльність Дрогобицької солеварні в роки її належності до державної соляної монополії Польщі; Ю. Перги, Р. Пашова та О. Махно (КПІ ім. Ігоря Сікорського) про еволюцію політичної участі українців Другій Речі Посполитій; О. Стадник та Н. Кузьмінець (Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського) про специфіку радянської виборчої системи в період нової економічної політики з ознаками соціальної дискримінації на прикладі Подільського регіону – сучасних Вінницької і Хмельницької областей. Стаття Н. Кушлакової (Західнодонбаський інститут «ПрАТ «ВНЗ Міжрегіональна Академія управління персоналом») та В. Савчука (Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара) показує роль випробувального артилерійського полігону Павлоградського механічного заводу в укріпленні обороноздатності СРСР напередодні Другої світової війни. Для дослідників теми Голодомору важливою виявляється стаття І. Якубовського (Київський національний університет будівництва та архітектури) та С. Старовойт (Національний музей Голодомору-геноциду), де автори аналізують оприлюднення урядових постанов на шпальтах районної преси Київської та Чернігівської областей 1932-1933 рр.
Публікації Л. Кривизюка та В. Заболотнюка, Н. Ворон та В. Солошенко поповнили знання читачів про часи Другої світової війни, розкриваючи як військові, так і інші проблеми періоду – досвід Курської стратегічної оборонної військової операції, особливості віденської моделі експропріації майна євреїв під час нацистського панування, діяльність істориків Вільного університету у Празі у 1939-1945 рр.
Завершують збірку статті О. Жам, Ю. Фігурного, Ю. Лєбєдєвої, Ю. Мателешко, Л. Алексієвець, А. Стойківа, О. Куцької та І. Фурмана, які презентують історичні, історіографічні та теоретико-методологічні дослідження: історія музеєфікації пам’яток науки і техніки Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини; історіографічний аналіз напрямів, особливостей і проблем вивчення «м’якої сили» України 2008–2022 рр. на базі теоретичних положень концепції американського вченого Дж. Ная; українсько-польські відносини в сфері важкої й альтернативної музики з 2013 до 2021 рр.; можливості застосування математичних методів в історичних дослідженнях.
З повним переліком статей 57 випуску можна ознайомитися на сайті журналу: http://historypages.kpi.ua
Портфель наукового збірника регулярно поповнюється новими цікавими дослідженнями, а колектив редакції постійно вдосконалює свою роботу в тісній співпраці з колегами-науковцями.
Головний редактор «Сторінки історії:
збірник наукових праць»
Світлана КОСТИЛЄВА
